Осінні роси нагадали літо,
Хоч листя золоте лягло в траву.
І захотілося в теплі пожити,
Не дивлячись на пору золоту.
Пройтися босоніж по травах зранку,
Почути нову пісню солов’я.
І вдосвіта відсунувши фіранку,
Вдивлятись, як проснулася земля.
Та час назад не можна повернути,
Лиш в пам’яті ще чути солов’я.
На дворі осінь, в серці літо чути,
Бо прагне літа ще душа моя.
Осінні роси нагадали літо,
Хоч листя золоте лягло в траву.
І захотілося в теплі пожити,
Не дивлячись на пору золоту.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750912
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.09.2017
автор: Віталій Назарук