Легкий вітерець біля вуха
І м’якість щоки на плечі.
А місяць льє світло із кухля
Неспілої ще аличі.
У мандри лаштуються миші –
Пакують зерно і полин.
Кіт-тенор взяв ноту найвищу,
Загнавши коханку на тин.
Пес радо подався на гулі,
Друзякам прогавкавши клич.
І дні пригадавши минулі
Щось тихо розказує сич.
І тінню час міряє липа -
Стартує комар до зірок.
По приладах він, а не сліпо,
Цей зробить в історію крок.
Ніч тихо пливе над землею.
Ти спиш, я вартую твій сон.
Дарма, що плече трохи мліє,
Я буду стійким мов Самсон…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750900
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2017
автор: Калиновий