ЦВІТ ХРИЗАНТЕМИ…

                                     Зустрічі,  любощі,  розставання,
                                     Вогнем  палало  наше  кохання.
                                     Голубом  білим  мрії  злітали,
                                     Ти  шептав  ніжно:  "Моя,  кохана!"
                       
                                     Осіннє  листя,  цвіт  хризантеми,
                                     Ти  -  наречений,  я  -  наречена!
                                     Наше  кохання,  радужні  мрії
                                     Вітер,як  хмари,  розвіяв  сірі...

                                     Наші  стежинки  я  пам"ятаю
                                     Й  ніби  знов  чую  твоє:  "Кохаю!"
                                     На  нас  дивився  місяць  лукаво,
                                     А  зорі  в  небі  сумно  моргали.

                                     Може  ті  зорі  щось  відчували?
                                     Про  біль  розлуки  нам  не  сказали.
                                     А  ми  кохали  й  не  помічали,
                                     Що  сірі  хмари  нас  розлучали.

                                     Так  склались  долі,  нас  розлучили.
                                     (Місяць  і  зорі  іншим  світили).
                                     Стежинки  наші...Роки  злетіли...
                                     А  нас  кохання  в  спогадах  гріло.

                                     Наші  стежинки  листя  накрило,  
                                     Роки  розлуки  нас  не  скорили...
                                     Щемно  і  сумно  на  душі  в  мене...
                                     Осіннє  листя...Цвіт  хризантеми...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750655
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2017
автор: геометрія