Благословення
(Сонет)
Йду все життя на поклик журавля.
Синиць достатньо відігрів у жменях.
Хоча сира і проковтне земля,
однак не знищить їй моє імення.
Змінити щось не зможу звідтіля.
Яке в душі без тіла вже натхнення?
Та знайдене в капусті немовля
хай має і моє благословення.
Тож я його висловлюю при вас
цим римами обрамленим сонетом.
На добру долю у соборний час
із чудодійним журавлиним летом!
Як і Тарас, ягнят я також пас,
а згодом українським став поетом.
––––––––––
© Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750496
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.09.2017
автор: Анатолій Загравенко