Звернення

Народе,  мій!
Я  стільки  обіцяв!
Чого  іще  ви  хочете  почути?
Я  зраджував,  вбивав  і  крав  -
Гребу  і  більше  і  підліш  ніж  Путін!

З  екранів,  прямо  в  очі,  я  брешу!
Чого,  скажіть,  чекаєте  від  мене?
Народе  мій!  
Я  той  біблійський  Змій  -
І  Бог  за  теє  мені  голову  не  зверне!

Я  дам  вам  пенсії?
Я  дам  вам  заробляти?
Дам  медицину?
Дам  освіту?
Ще  чого?

Поліцію!
Що  буде  вас  вбивати!
Гадаєте,  що  мало  вам  того?

Ваша  земля?
Свободи?
Не  смішіть!
Спитайте  ще:  чи  є  у  мене  совість…
Дешевше  і  надійніше  убить
Я  розумію,  але  всім  натомість,
Кажу  терпіть…
Мовчіте  і  терпіть!

А  хто  не  хоче  -
Дригом  у  Європу!
Я  не  дарма  відкрив  для  вас  безвіз
Я  прези-дент,  а  ви  —  мої  холопи!
Не  смійте  голову  підняти!  Очі  вниз!

Народе,  мій!
Я  не  збираюся  іти  -
Куди  подіти  те  що  я  накрав?
Офшори  де  стирчать  хвости?
Тож  буду  вам  брехати,  як  брехав!

І  не  розхитуйте  ви  крісло  піді  мною!
Чіпати  владу  —  всім  кажу:  не  смій!
За  гей-паради  я  стою  горою!
Я  сам  один  із  них...  
Народе  мій!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750494
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2017
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)