Ми - живі
І ми не вічні
Й за це нам заздять всі людські боги
Ми - смертні, ми - не віковічні
І помирає все, що навкруги
Краса життя лише в його скінченності
Й найбільшу цінність має саме цей момент
Він повен безмежної блаженності,
Хоч він - один лише фрагмент
Боги нам заздрять, адже всі ми смертні
Й повинні жити саме у цю мить
Життя втрачає цінність коли усі - безсмертні
Й коли у серці більше не болить
Якщо на мене завтра чекає неминуче,
То я ще маю змогу й час
Відчути щастя квітуче і жагуче,
Що житиме ще довго після нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750488
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.09.2017
автор: marthadmm