Здрастуй, серпню, літа тихий повів,
Лагідний серпанку стиглих днів.
Над рікою хмарів біла повінь
Що не видно краю берегів.
Десь далеко вчувся дивний клекіт,
Оповило млою у ставку.
На легкім обвислім павутинні –
Росяне намисто на шнурку.
Свіжий ранку, виплеканий літом,
Тиждень, два й до вирію пташки.
Пахнуть медом з сонячним привітом –
Стиглих груш розморені бочки.
У траві нескошеній, привялій,
Чути вигук річкових качок.
Крок за кроком по листві опалій
Йде по їжу хитрий їжачок.
Краю мій, досвітку журавлиний,
На долонях у природи рай!
Із душі моєї пісня лине,
Розбудивши сонця небокрай.
Любий, серпню, дні твої змарнілі,
Дякую за літні вечори
І за ранки у туманах білих –
Величі Господньої дари.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750485
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.09.2017
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА