– Іще одна ніч пропала?
– Та ні, не пройшла дарма.
Я твір про війну писала:
Раділа, клялась, вмирала
З героями з усіма.
Дививсь молодик з-під лоба
На муки оті страшні:
– Хіба це нормальне хобі?
І твір теж низької проби –
Залишив лиш сум в душі.
– Слова ці – мені утіха,
Не треба і похвали:
Якщо чув усе з-під стріхи,
Якщо було не до сміху,
Значить, тобі болить?..
Виходить, таки старалась
Писати я не дарма:
Якщо зрозумів, що сталось,
І рана в душі зосталась,
Виходить, не міг дрімать?..
Вже ранок у вікна стукав
І місяць у хмарах щез.
– Таки, непогана штука, –
Сердечко місяця стука, –
Від твору лишився щем.
12.02.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750387
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.09.2017
автор: Ганна Верес