Мені ніколи не забуть
Оті чарі́вні оченята,
Що вперше змусили кохати
Та й досі душу стережуть!
Мені ніколи не верну́ть
Оті найперші поцілунки,
Оті наївнії стосунки,
В яких і досі МОЯ суть.
Мені ніколи не зайти,
Удруге, у ту са́му річку,
Ту са́му запалити свічку
Й те саме серденько знайти...
Та і нащо у ту ж ріку́
Іти, і там шукать до віку
Сліди колишні на піску -
На світі ж є і інші ріки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750231
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2017
автор: Сергій Прокопенко