Стигмати поезії (Передмова #СоціоПат)

[quote]Начхати  на  риму,
Я  мушу  писати.
Для  вас  це  лиш  букви,
Для  мене  –  стигмати.[/quote]
Поезія  —  соціальний  плакат.  Ось  що  для  мене  вірші  Бог-
дана.  В  соціальному  плакаті  лаконічно  і  влучно  передаються
соціальні  прояви  особистості,  специфіка  взаємовідносин  у
суспільстві,  значущі  соціальні  проблеми,  загрози  та  лиха.

Юна  поезія  Богдана  —  і  є  тим  проявом  особистості.
Вона  —  оголений  нерв  того,  хто  попри  жорстокість  світу,  не
зневірився  і  не  збайдужів,  не  відкинув  вбік  любов  та  співпе-
реживання,  не  замкнувся  на  кухні,  відмежовуючи  себе  від
війни,  яка  триває  в  державі.  Ліричний  герой  Богдана  геть
не  ліричний,  він  подекуди  жорстокий,  різкий,  розгублений.
І  зовсім  не  соціопат.  Хоч  збірка  має  таку  провокативну  на-
зву.  “СоціоПат”  -  це  соціальна  і  патріотична  поезія,  зреш-
тою,  в  якій  присутні  і  любов,  і  співпереживання.

Для  Богдана  Україна  —  не  бідна-нещасна-заплака-
на-згвалтована-зболена  жінка,  котра  стільки  натерпілася,
що  залишається  тільки  померти.  У  віршах  Богдана  вона  не
ходить  з  простягнутою  рукою  по  сусідах  і  не  просить  ми-
лості,  вона  воює  зі  зброєю  в  руках  на  сході  України,  вона
вийшла  в  2013  році  з  молодою  паростю  на  Майдан  і  досі
з  нього  не  пішла.  Майдан  —  як  межа  неповернення  назад,
як  відчинені  двері  в  інший  вимір,  в  якому  немає  місця  тим,
хто  преться  в  майбутнє  зі  старими  тарганами  в  голові  та
совковістю.  Майдан,  омитий  кровію  майбутнього,  як  засте-
реження  для  батьків  —  історія  має  властивість  повторення.
Вона  не  мешкає  на  кухні  чи  у  владних  кабінетах.  Вона  вихо-
дить  на  Майдани,  зводить  барикади,  освячує  ножі  і  запалює
вогні:
[quote]На  Майдані  горять  барикади  –
Козаки  освятили  ножі.
І  вогонь  із  Холодного  Яру  –
Україна  в  вогні![/quote]
Богданова  поезія-плакат  –  це  оголений  реалізм  того,  що
відбувається  зараз  з  нами.  Навіть  та  його  поезія,  котра  на-
писана  ще  до  Майдану  та  до  війни,  палахкотить  передчуттям
кривавих  подій.  Поет  гостро  відчуває  наближення  буревію,
рани  кровоточать  стигматами.

У  віршованих  рядках  Богдана  багато  правди.  А  ще  простоти.
В  дечому  наївної,  але  завжди  чесної.  Відсутній  пафос  і  бажан-
ня  сподобатися  юрбі.  Упевнена,  з  кожним  поетичним  рядком,
який  прибуватиме  новими  віршами  в  доробок  Богдана  Кухти,
його  майстерність  вдосконалюватиметься,  перо  ставатиме
гострішим,  образи  –  зрілішими,  слова  –  міцнішими.  Хочеть-
ся  тільки  побажати  Богдану  не  розгубити  на  усіх  його  дорогах
та  високих  сценах  того  чару,  яким  зараз  просякнута  його  по-
езія-плакат  —  чесності,  відвертості  та  сили  вітру,  який  завжди
приязний,  коли  ти  йдеш  не  проти  нього,  а  йдеш  назустріч  йому.

Дара  Корній,
Золотий  письменник  України

Читати  збірку  -  https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs

[youtube]https://youtu.be/8oTJ9YdRfTs[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/ZrUkklS4U9w[/youtube]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750090
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2017
автор: Kukhta Bohdan