Моя Україна

Дівчина  –  Україна  в  лісочку  блукала.
Дівчина  –  Україна  долі  шукала!
Шукає  –  шукає,  а  долі  нема.
Блукає  –  блукає  в  лісочку  сама.  
На  землі  твоїй,  Вкраїно,  
кров  вороги  полишили  -  
Замучили  тобі  душу  –  
і  я  страждати  мушу
за  тебе,  за  Україну,  
за  Батьківщину  єдину!
Ти  –  моя  єдина,
Кохана  Україно!
Твої  землі  захищають  
Твої  сини  –  воїни,  сини  добра!  
І  тебе  вони  вітають!
Тебе,  Батьківщино  моя!
З  незалежністю  та  з  волею
і  хоч  з  якою  долею.
Рости,  мила!  Розвивайся!  
Рости,  рости!  Мужайся!
Бо  за  волю  боротися  ще  не  раз  прийдеться!  
Але  доля  тобі  неодмінно  всміхнеться!  
І  ти  будь  готова
до  нових  пригод!
Ми  цінуємо  слово!
Ми  –  український  народ!
Будемо  тобі  завжди  допомагати!
У  тяжку  хвилину  від  горя  спасати!
Та  от  настане  мить…  
Війна  закінчиться.  І  ти,  Україно,
Виростеш  кожну  маленьку  дитину!
Вселиш  в  їх  душі  спокій  та  щастя,
Усіх  нас,  усіх,  обійдуть  нещастя!
Вселиш  в  їх  душі  радість  й  любов!
Не  проллється  більш  на  цій  землі  кров!

А  сусіди  наші,  росіяни,  
Розберемось  особисто  з  вами:
-  Нащо  ж  вам  війна?
   Вона  ж  дуже  лиха!
   Вона  приносить  багато  горя!
   Плаче  Україна  на  березі  моря!
   26  років  ми  вільні:
   З  вами,  росіяни,  маємо  коріння  спільне.
   Ми  усі  слов’яни!
   Усі!  Від  Ані  до  Яни!
   Давайте  жити  у  мирі  і  злагоді!
   Усім  –  усім  нам  до  радості!
   Хлібом  –  сіллю  зустрічати
   Й  ніколи  не  забувати.

Цей  вірш  для  тебе,  Україно!  
Ти  –  моя  Батьківщина!
Ти  –  гарна,  квітуча,  
прекрасна,  везуча,  
сильна  й  єдина  –  
моя  Україна!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749643
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 07.09.2017
автор: 13_yasya_13