ТО Ж СТАНЬМО Й МИ УСІ НА СОНЦЕ СХОЖІ!

Буває  весело  і  сумно...  Кожен  знає.
Однаково  лиш  Сонце  ясне  сяє.

Холодний  вітер  гне  струнку  тополю.
А  теплий  радує...  бо  має  волю.

Радіє  Зло  тоді,  як  сльози  бачить.
Добро  за  все  усім  завжди  пробачить.

Колюче  слово  ранить  колючками.
Хай  лагідне  і  ніжне  буде  з  нами.

Буває  весело  і  сумно...  Кожен  знає.
Однаково  лиш  Сонце  ясне  сяє.

Все  ж  більше  до  душі  нам  дні  погожі.
То  ж  станьмо  й  ми  усі  на  Сонце  схожі!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749621
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.09.2017
автор: Надія Башинська