Як ворони броньовані хвардєйци,
Лягли давно тілами під Фронти.
У злобі і ненависті… умельци,
Ще на порядок… зліші, як мєнти.
У замах у міністра, просцитутки,
В памощніках шалави… й голубі.
Нові тепер… - Бєлєцкого… тітутки,
З гражданського АЗОВа… молоді.
Перевертні, мокрушники й дебіли,
Арсьонкі - поліцая контінгєнт.
Як валянки тупі й пухнасто – білі,
З болота піднялись на постамєнт.
Боїшся, як біда Його гукнути,
В погонах… нечистивці і сліпі.
Від честі залишились антрибути,
І вир.дки… безграмотні й тупі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749548
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2017
автор: Миколай Волиняк