Кажуть: - мудрість приходить з роками,
Як на скроні впаде сивина.
Як не стане ні тата, ні мами,
Виростає її глибина…
Через те, що немає поради,
Сам на сам залишився з життям.
Вже не буде поради від мами,
І не скаже татусь більш - «Затям!».
Вчить життя потихеньку, потроху,
Кожен день пише мудрість свою.
Вистачає терпіння і духу,
Щоби мудрість лишилась в строю.
Передати бажання є внукам
І дитині сказати: - «Затям!».
Та напевно колись я без звуку
Віднесу свою мудрість зіркам.
Кажуть: - мудрість приходить з роками,
Як на скроні впаде сивина.
Як не стане ні тата, ні мами,
Виростає її глибина…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749530
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.09.2017
автор: Віталій Назарук