Качок каракулі в польоті
Муштрують небо вдалині,
А їхні крила у борні,
Як ієрогліфи сумні,
Черкають небо в позолоті.
Промінчик зачепивсь за воду,
Малює кінчиком ескіз —
Там, де розкішний верболіз,
Посеред вигнутих беріз
Із плеса п’є небесну вроду.
Чубаті хвилі у сплетінні,
Від потаємної нудьги,
Розтасували береги,
Панує тиша навкруги —
Замовкли стогони чаїні.
Розводить місяць хмари рогом,
Їх розриває на шматки,
Повзуть туманами плітки,
Що літо взуло чобітки…
Чатує осінь за порогом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749414
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2017
автор: Lana P.