Гадаєш, збожеволіла? Можливо...
Та сходжу з розуму від Тебе однозначно!
Тому і непостійна і мінлива...
Якби ж Ти знав, що Ти для мене значиш...
Ти думаєш, покинула? Не варто...
Зумій відчути - кожну мить я поряд
Насправді фінішна пряма є стартом
Коли від погляду міняється світогляд.
Ти знаєш, як люблю Тебе? Безмежно!
Вогонь в душі запалюю Тобою.
Ці почуття і гріють і бентежать...
Так не буває, щоб без болі та без бою...
Питаєш, чому зникла? Я не знаю...
Хотіла захистити нас від світу
Боялась зруйнувати те, що маю
Боялась в цьому полум'ї згоріти...
Кричиш, заплутала? Я вірю, ненавмисне...
Із протиріччями всередині змагаюсь,
Та десь у грудях так болить, так тисне...
Не думати про Тебе намагаюсь..
Просиш, забудь... Та як забути маю?
Твій дотик, поцілунок, запах, сміх...
Тебе кохаючи, себе втрачаю...
Ти підкорив мене, та втримати не зміг...
Гадаєш, збожеволіла? Можливо...
Та перед сном лише про Тебе мрію!
І кожен ранок - то для мене диво!
Ти ангел мій, який дає надію...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2017
автор: Infenochka