Трусила осінь ліхтарями,
І осідав на листях жар,
Я щедру ніч хапав губами
Та забував про календар.
Чумак вимощував дорогу
(кометна тішилась рідня),
Хвилини терлися об ногу,
Мов заблукале кошеня.
Якась невидима покора
Мого торкалася чола,
Я був таким, яким і вчора,
А осінь – древньою була.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749209
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.09.2017
автор: rutzt