Хіба ж це нами створено життя,
Хіба ж наш розум Сонце запалив,
Хіба ж душі щасливі почуття
Наш « розум геніальний» відтворив?
Не вміємо любити від душі
Ні Бога, а ні ближнього свого,
Плітки збираєм, варимо борщі,
Розпалюємо заздрощів вогонь.
Зненависті вогонь до ворогів,
А ворогами робимо людей –
Вбиваємо синів, братів, батьків
Під гаслами рятуючих ідей.
На шиї хрест із золота висить,
В душі Христос розп’ятий на хресті,
Не хочемо замислитись й на мить,
Як від безодні душі нам спасти?
Ми нехтуємо розумом Творця,
Що неземним умінням зміг створить
Непереможне сяюче життя,
Життя, що не згніє, і не згорить!
У клопотах шлункового буття
Святими нарекли брехню, та блуд,
Не віримо в загробне майбуття,
Бо маємо ми свій, здоровий глузд.
«Здоровий глузд», що нас судити вчить
І Бога, і його творіння все…
Хіба ж не заздрість, як змія сичить,
«Що в війнах між людьми – розумний сенс»?
Розумні, поки дихати чим є,
До Бога вчитись жити не йдемо,
До Бога кричимо, як смерть клює,
Як ні, то тягнем заздрості ярмо.
Якщо сповідуємо Бог – любов
Чого ж людей не любимо, як Він,
Чого ж не той горить в душі вогонь,
Вогонь кохання, не пихатих війн?»
Почула уночі оці думки
І не подумала - що казна що,
А сприйняла натхнення залюбки,
Що без любові в серці я - ніщо!
####################
Факт признали иль нет: мы без Бога - ничто?
Если в обществе вес, и в семье - не без веса,
Коль крутое жильё, марка BENZ Мерседеса,
Коль богат, и умён, и силён, - ну и что,
Если Бог говорит: без любви мы - ничто?
Коль не Богу, а мне воздают люди славу,
Коль на конкурсах всех, красоту мою славят,
Коль корону ношу "мисс земли", - ну, и что,
Если Бог говорит: без любви мы - ничто?
Коль именье продам, и раздам деньги нищим,
Коль останусь сама (я сам), словно бомж, без жилища,
Буду Библию знать наизусть, - ну и что,
Если Бог говорит: без любви мы - ничто?
Если ждут всех гробы - юных и седовласых,
Деревянный - крутых, не крутых - из пластмассы,
И поминки, и тосты на них, - ну и что,
Коль для тех, кто в гробах, всё земное - ничто?
Срок земной дан нам всем - полюбить чтобы Бога,
Ведь слыхали, что есть ад и рай за "порогом",
И спасенье для нас - время тратить на то:
Чтоб душою идти следом в след за Христом!
Бог любовь нам явил в Своём Сыне Безгрешном,
Чтобы Он Искупил от геенны нас, грешных.
То, что Бог есть любовь, не секрет, - ну и что,
Факт признали иль нет: мы без Бога - ничто?
Ничто — категория, фиксирующая отсутствие,
небытие определённой сущности
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748989
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2017
автор: Ведомая любовью