Тигрячий світ —
сполоханий і хижий —
Пантрує дні
обабіч
суєти…
А щем
у пустці серця —
перевижух,
Серпневий вітер
крадькома так стих.
Безглузда осінь
стукає у двері…
А я —
німа,
розхристана
й
сумна…
Бодай
безпуття б
гноми перетерли,
Бодай
розкобзарілася б
струна.
Розгнуздані омрії —
посивіли…
— Куди бредуть літа?...
Куди???
Куди???
А світ —
сліпий,
розбайдужіло-гливий
Кермує звіздарями —
недонеучок
рудий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748824
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2017
автор: *SELENA*