[b]Ми присядемо вдвох біля яру…[/b]
[i]автор: Новоградець[/i]
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748409
Ми присядемо вдвох біля яру,
Відшукаєм полярну зорю,
І лиш місяць побачить з-за хмари
Що я, мила, з тобою створю.
............................
І поети великі, всесильні,
Без віршів побредуть навманя,
Лиш напишуть що ми божевільні
І навчились кохати в коня.
[b]Ми удвох з конем[/b]
Не велика я і не всесильна,
Але все ж таки кожного дня
Я, неначе якась божевільна,
На ходу зупиняю коня.
Хоч в палаючу хату не вхожа,
Але коні - це слабкість моя.
І себе я приборкать не можу,
Але можу приборкать коня.
А щоб кінь почував себе гарно -
Одягаюсь у форму Грінпіс.
І дивується зірка Полярна,
Як трясеться розбурханий ліс.
Так я коника вже задовбала!
Я із ним і до яру, і в гай...
Та все мало мені, та все мало.
Я навчаюсь. А ти - почекай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748782
Рубрика: Літературна пародія
дата надходження 01.09.2017
автор: Akimova