Аnno domini, сяюча Ганно,
Важко йти у глибоких снігах.
І було мені темно і п*яно,
У тісних часових поясах.
Я блукав все життя в лабіринтах,
Мінотаврів та левів вбивав.
Аnno domini,радісна квітко,
Я в тобі повсякчас проростав!
Аnno domini, мила, ти чуєш?
Дзвони ці як завжди по мені.
Anno domini - сумно і всує
Проминуть мої сонячні дні.
І у човен бродяги-Харонa,
Сяду я без сумлінь і вагань .
Аnno domini, пристрасна донно,
Хай вінок із моїх пожадань
Потихеньку, помалу, зів*яне
у безрадісний Стікс опаде.
Anno domini,вічно кохана,
Час у тебе мене украде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748610
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2017
автор: Той,що воює з вітряками