Ось і знову розбита мрія
на березі життя .
Лежить собі в піску .
Без вороття .
Обходять стороною ,
обминають .
Чия ти була - ніхто не знає .
А здійснитися не судилося чому ?
Радість і щастя ти принесла б кому ?
Під жагучим сонцем в'янеш.
У очі океану вже не глянеш.
А він безжально бурлить .
Лише мить
і тебе не стане.
Не здійснені мрії де ваш пристанок?
Чому небо не бере вас у хмари ?
Защо вас під ноги кидають?
Люди нещасні - мрію втрачають. ..
Сенс хіба якийсь має
ота плутанина днів ,
коли ти просто зотлів ,
а не горів.
Ооо , спасенні краплини дощу. ..
Ще вдихають надію у мрію чужу .
Хай оживе і нічийна літає .
Може колись ...
Здійсненням засяє .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2017
автор: БЕЗ