Ми ще не всі борги вернули,
Та, мабуть, всі і не пове́рнем -
Як хоч, а всеж таки минуле
Гріхів новітніх сіє зерна!
І навіть, якщо ми́ сьогодні
Святими станем й Бог пробачить,
Усе, це зовсім ще не значить,
Що ми уникнули безодні!
Нам не уникнути гріхів,
Бо крізь усі біблійські чуда,
Одне незмінне - всі ми люди -
Такими є, й такими будем
Хоч через сто іще віків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748496
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2017
автор: Сергій Прокопенко