Хтось поклав уночі тридцять срібних монет,
Тридцять срібних монет на моє підвіконня,
Чи не зрадив в котромусь зі снів я себе,
Наче спогаду постріл ця повня.
***
Вибач, я лицарем твоїм не був,
Ми живемо разом і нарізно,
Лише ненароком втаєне люблю
Бризне росами, висохне слізьми.
***
Між Тобою і мною - павутинка тоненька,
Тільки думка одна перейти нею може,
Але паломництво моє щоденне
Виявить нашу раптову схожість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748408
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 30.08.2017
автор: Віталій Стецула