Скотилося в осінню млявість літо
Яка ж краса земна, цей оксамит!
Нуртується мелодіями місто
Додавши ритмів джазу в колорит.
В мереживі тональності мажору
Чаклує море світлом маяків
Перетворивши хвилі в мандрагору
Відтворює картини наших снів.
Уяву змінює своїм прибоєм,
Змиває всі проблеми метушні,
І в думку нашу проситься хореєм,
В слова, які доречні для душі.
До моря йду. Відчути хочу силу.
Лиш вітер і безмежна гладь води.
Складаючи слова свого хоралу,
Змиваю хвилями журби сліди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748405
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.08.2017
автор: