Плакучі верби над водою,
Стоять неначе вартові…
Ведуть розмову із рікою,
Аж до ранкової зорі.
Легенький бриз біжить по річці,
В’юни пищать в очеретах.
І запах стиглої пшениці,
Туманом бродить по полях.
Краса стоїть… Вже скоро осінь.
Вербове листя облетить.
Душа тепла не раз попросить
І прийде в сон із літа мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748397
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.08.2017
автор: Віталій Назарук