Моя любов до Тебе – знайда наче,
Пакунок теплий в Тебе під порогом.
Ти дивишся на нього і от-от заплачеш.
Але ж нащо тобі оте дитя забуте богом!
Ти хочеш так пригріть його на грудях,
Та не внесеш його ні в дім ні в душу.
І не покажеш знайду ту на людях.
Не плач, Кохана, й серце не примушуй!
Не плач, Любов Моя, і не жалій чуже кохання,
Бо я ж для тебе лише спокою бажаю.
Прошу лиш про одне – Ти якось на світанні
Хоч раз згадай, що я Тебе кохаю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748199
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2017
автор: Сергій Прокопенко