За мить до осені

Не  бійся,  маленька,  ті  краплі  на  віях
Блакитного  кольору  линуть  на  спад,  
У  м’якоті  ранку  стихії  у  мріях
Такі  перелітні,  як  той  зорепад.  

Бурлять  тихі  води,  не  склалося,  годі,  
Удосталь  печалі  цієї  журби.  
Застуджене  літо  із  хрускотом  в  тобі
Теплом  сповиває  у  душі  скарби.  

Не  бійся,  маленька,  за  ширмою  осінь
Кориця  так  ніжно  у  листя  вросла.  
Забудеться  все  і  за  схилами  просинь  
Все  небо  розрізує  швидше  орла.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748151
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2017
автор: Олеся Шевчук