злетіти безкрилій у небо.
чи вистачить сили, скажи?
в ненависті гостра потреба,
упавши із болем, біжи...
у вічність, хвилини безкрайні.
чи можеш здолати печаль,
втонувши в терпкому мочанні,
якого тобі вже не жаль...
навколо в бездонному небі.
самотність жорстока душі..
питає, а що тобі треба,
у цій, пекторальній тиші?
ти чуєш ці дзвін переливи?
так б/ється із серця кришталь.
як небо солоної зливи,
мовчання, якого не жаль...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748063
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2017
автор: Квітка))