Пророки і совки. (Біль душі)


Глухі,  сліпі  поводирі,
Куди  ведете  мій  народ?
Дарма,  що  віком  ви  старі,
Та  в  серці  блуд  і  тупість,  смрод.

Ви  ті,  що  виросли  в  совку,
І  в  рот  дивились  сатані,
Що  душу  нівечить  людську,
Сховавшись,  в  вашій  же  брехні.

У  всьому  винні  вам  жиди.
Ви  відкидаєте  Христа!  
Куди  ж  ви  кличете?  Куди?
Яд  на  вустах  і  пустота…

А  знаєш  ти,  неправди  страж,
Ким  же  являється  Христос?
Безглуздий,  ниций  твій  мандраж.
Христос,  по-грецькому,  Теос!*

Людей  і  зір  –  усіх  Творець,
І  кожному  дає  Свій  Дух,
Та  бореться  із  Ним  глупець,
По-українському  –  лопух!

Плює  на  Сина  і  народ,
Що  Ти,  Господь,  благословив,
Бо  сам  в  числі,  що  зветься:  ‘зброд’.
Їх  сатана  в  кулак  зловив.

Прости,  Господь,  усіх  телят,
Що  сліпо  тішаться  биком,
Що  Ти    зганьблений,  Той,  що  Свят,
Отим  нікчемним  глупаком.

 (Гр.)  Теос*  –  Господь    Бог,  Вседержитель.

Галина  Яхневич

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2017
автор: Тріумф