Щасливо бути в передчутті
Тривкого зізнання,
Що мить – то колір золотої пори,
Її полюбила завдяки тобі,
Як і все навкруги.
Тільки як перебути прощання,
Як наблизитися до висоти,
Бо кричати не маю сили,
Голос гасне,
Як і сонце вночі.
Зате міріади зірок,
Ці родимки на тілі неба,
Нагадують, що ми досі,
Мов
Розмиті улоговини,
Порослі зелом стежки,
Німі простори
В країні Тихої Любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747711
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2017
автор: Олена Ганько