Я пам'ятаю рук твоїх тепло,
Твою усмішку ніжну й загадкову.
О Боже! Як давно то все було,
А ти до мене в снах приходиш знову...
Моя кохана, люба, дорога,
Вишневий сад ніколи не забуде.
Ти в нім неначе квіточка цвіла,
Твій лик носив з собою я повсюди.
Мочила ноги з ранку нам роса,
Півні співали перші на світанні.
Манила вдаль до поясу коса,
Ховався в неї до самого рання.
Топився я не раз в твоїх очах,
Твій сміх летів з відлунням разом з вітром.
Блукала наче Мавка в берегах,
У полі осипав тебе я цвітом.
Тендітний й досі пригортаю стан,
Беру тебе ще досі я на руки.
Ніяк не збавлюсь від душевних ран
І від тяжкої, гіркої розлуки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747320
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2017
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)