Я серцем кохаю тебе до безтями.
Як складно, повір, передати словами.
Все те, що душа так тихенько шепоче,
А тіло до тебе все прагне щоночі
І розум життя лиш з тобою будує.
І казка в уяві щасливо панує,
Бо Бог дав можливість пізнати тебе…
Я просто кохаю забувши себе
Твій запах і усмішку, тиху розмову,
Що наче краплино малюєш ти знову…
Твій дотик і пристрасть, солодке бажання,
Яке надихає безкрає кохання…
Той рай, що насправді відчути ми варті
Коли все життя в нас стоїть вже на карті…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747250
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2017
автор: Вікторія Скуратовська-Кравченко