"...І білі крила світу розвернуться
над заспокоєною Землею"
Із Бхагаватгіти
Які ж то бурі, грозі, здвиги душ
ламають форми, що вже застаріли.
Через терпіння лю́дське , Боже – руш,
що віджило – твори нові вітрила!
Свідомість тут нелегко так змінить,
як розставатися – до чого звикли?
Проте нове нас з Небом поріднить,
серцям до Світла вже приходить виклик.
22.08.2017р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747195
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.08.2017
автор: Променистий менестрель