Що ти замислив, серпню?
Літо - під корінь і день!
Це ж бо нечувано! Де
Крапель останній дзенькіт,
Дощиком на потемнілий кущ?
Що ти ховаєш нині, -
Гостриш опівночі серп?
Час налякавсь і затерп, -
Скоро дощі осінні.
Спекою ранки буди, не лущ.
Що ти залишиш завтра? -
Кинеш осонню мигтінь,
Грозами на видноті
Промені будеш патрать?
Чи зажадаєш надпити пущ?
Не нахваляйся, очі розплющ:
Зливи з гір стоголосі
І чорнобривці босі
Вимокнуть, п"яні у хлющ...
Скоро вже осінь.
Що ти замислив, серпню?
21.08.17.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747048
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.08.2017
автор: Ліна Ланська