День загортає тишу
У мозолисті пальці
Тінню на стінах пише
Збурює на повстання
Крейдою у обличчя
Синім підведе очі
Може попросить - ближче
Може зовсім не схоче
Через синці незаймані
Через захриплі крики
Ми не стаєм повстанцями
Тільки безликими
Голкою попід пальці
Чистить, або катує
Виходь, то твоя станція
День тебе замалює
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746966
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2017
автор: Марамі