Рясен смуток - попід хмари,
Наче привиди- примари,
Подивись...
Зойком тихим туга кличе,-
Мо" болить чи кого кличе
У бездонну вись ?
Смуток рясен попід очі...
Як без твого співу ночі?
Опустись,
Де дітей міцніли крила,
А тепер у даль вітрила
Напнялись...
Рясен смуток тягне клином,
Глодом зріє попід тином,
Не журись...
Смутком сієш в сірім небі,
Та рятуєшся, далебі,
Повернись!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746946
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.08.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова