Ми милувались в небі зорепадом,
На нас дивився він із висоти.
Я пригорталась так до тебе радо
І ніжно пригортав до себе ти...
Зорепад, зорепад, яке дійство у небі казкове,
Зорепад, зорепад, заспівай мені знов колискову.
Хай розквітне мов сад і підніметься високо в небо,
Я спішу зорепад на побачення знову до тебе...
Ти цілував мої коханий губи
І ніжно шепотів мені слова.
А я відповідала тобі любий
І посилало небо нам дива...
Зорепад, зорепад, яке дійство у небі казкове,
Зорепад, зорепад, заспівай мені знов колискову.
Хай розквітне мов сад і підніметься високо в небо,
Я спішу зорепад на побачення знову до тебе...
Ти дарував мені своє кохання,
Гаряче що палало у душі.
Були ми з зорепадом до світання,
Вмивалися росою шпориші...
Зорепад, зорепад, яке дійство у небі казкове,
Зорепад, зорепад, заспівай мені знов колискову.
Хай розквітне мов сад і підніметься високо в небо,
Я спішу зорепад на побачення знову до тебе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746940
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2017
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)