[i](Присвячується ХК) [/i]
Вічна казка нашого кохання,
Як чарівний незабутній сон.
Як бальзам на душу сподівання,
Що серця заб’ються в унісон.
Ти така близька мені і рідна –
На світлині очі голубі.
Скільки треба я чекати згідний,
Щоб у вічі глянути Тобі.
І відчути легкий подих Твій,
Як у спеку свіжий вітерець.
Ти лиш дочекатися зумій
Зустрічі закоханих сердець.
А в нічному небі сяють зорі –
Поміж ними вибрав я Твою.
Щоб світила в радості і горі
І надію берегла мою.
Тільки Бог нас може поєднати,
Втілити у зустріч сподівання,
Щоб удвох продовжили писати
Вічну казку нашого кохання…
© S.Nemo
19.08.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2017
автор: Finist