Але хто це дівча?
Ще не знаєш… долоні холодні.
Очі кольору трав. Шлейф криваво-терпкого вина.
Ти забудеш її. Не тримайся тієї безодні,
Де відлунює й досі
похмілля твого глибина.
Як же втримати це?!..
Непідкорені міцністю клею,
Зі стареньких шпалер відлітають у світ солов”ї.
…але, раптом, колись, доторкнувшись первинного глею,
До найтонших дрібниць,
ніби вперше, відтвориш її
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746864
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2017
автор: гостя