Кохання повстанця.

Солдатський  потертий  ранець
Весь  заляпаний  в  крові
На  снігу  лежав  повстанець
На  своій  рідній  землі.

Санітарка,  карі  очі
Все  бинтує,  та  пусте
В  сльозах  очі  ті  дівочі
Не  сумуй,  не  плач,  не  те.

Подивись,  запам'ятаєш  
Ти  мене  таким  як  є
Душа  майже  відлітає
У  перлинах  світ  стає.

Одну  мить  тебе  кохав  я
На  пухнастому  снігу
Мить  для  нас  та  стала  раєм
У  раю  вже  тебе  жду.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746835
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2017
автор: Varuna