Вона дім свій від бід і вітрів захищала,
А йому… а йому було цього так мало!
Він хотів, щоб життя було з присмаком свята,
А вона… А вона двох ростила маляток.
В домі затишок, пахне борщем, пирогами.
Ну а він… Ну, а він не приходить ночами.
На чужих він дорогах все щастя шукає.
А вона… А вона все ще вірить, чекає…
Так жили наче вдвох та чужі в одній хаті,
Не змогли Купідони зарадить крилаті.
Бо коли між двома головного немає,
То із іскри малої вогню небуває….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746742
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2017
автор: Наталка Долинська