Чебрець і м’ята, запахи дитинства.
В любистку мила голову бабуся.
Крізь плин років вертає згадка чиста,
Ох жаль… туди уже не повернуться…
Промінчик сонця у вікно проліз,
І аромат млинців гукає з ліжка.
Пригоди ранок в кошику приніс,
Бабуня в хату: – «Ти б поспала трішки!»
Який там сон, як друзі біля двору
Вже зачекались! Справ вже огого!
Бабуня ж за своє: «Вже в школу скоро
Поспала б довше, тільки ж і твого!»
Її уже не чую, швидко в рота
Я похапцем млинця шматок кидаю.
Назустріч відкриваються ворота,
То друзів нетерплячка доїдає.
І ми гуртом на зустріч літу й сонцю,
Мчимося гамірливою юрбою!
Дитячі роки тануть у долонці…
І лише в сни вертають нам з тобою…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2017
автор: Наталка Долинська