Жити навіки.

Жити    навіки.

Бог  око  дав  –  дивися,
І  вухо  дав  –  почуй.
Ти  трішки  нахилися  –
Нап’єшся  досхочу.

Там,  онде,  під  вербою
Дзюркоче  джерельце,
Говорить,  мов,  з  тобою:
Обмий  своє  лице.
 
І  джміль  там,  над  квітками
Все  джу  та  джу,  та  джу.
Водицю  п’ю  руками,
Милуюся,  сиджу.

Малесенький  струмочок,
Побіг  із  джерельця
Болітцями  в  гайочок  –
І  так  аж  до  Дінця.

Єднаймось,  українці,
І  станьмо,  як  ріка
Та  змиймо  у  сторінці
Ментальність  кріпака,

Що  мріє  знов  про  пана,
Нагайку  і  Гулаг.
У  них  брехня  погана
Засіла  у  серцях.

Не  дайтесь  обдурити,
Єднайтесь,  як  струмки,  
Щоб  ворога  відбити  
І  жити  навіки.

Галина  Яхневич

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746558
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2017
автор: Тріумф