В ліс манить запах стиглої суниці
І звуків, і видовищ карусель,
Десь «під-па-дьом» лунає із пшениці
І добавляє шарму до пісень.
Як вечір літній опускає крила
На розпашілий сонця жовтий диск,
То теплих трав вітрець уже не бриє,
Бо заховався чи утік кудись.
А ранок прийде – вижене тумани,
Немов овець з кошари на луги,
І засивіють маревом лимани,
Всі заховавши шати навкруги.
Коли вже літо в осінь заблукає
І помережить золотом гаї,
Лиш туга журавлина плине краєм,
І до весни замовкнуть солов’ї.
4.06.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746409
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.08.2017
автор: Ганна Верес