Жіночий світ – палата номер шість!
Як втрапив ти туди, оманутий любов’ю,
Щоб не зашкодити психічному здоров’ю,
Тікай відтіль – ти там лише КОРИСНИЙ ГІСТЬ.
Лиш за дарунки там кохають і цілують!
Як хочеш про любов – веди себе як звір,
Бо інших почуттів там зовсім не цінують!
Як скажуть там «Люблю», то, краще не повір!
Вони кохають нас лиш коли є потреба.
Я розумію все, та.. бога лиш молю.
Мені би їх за все зненавидіти треба,
Та я чомусь, між тим, їх, ще сильніш люблю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746291
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2017
автор: Сергій Прокопенко