Стерті лиця
сонячною гумкою,
олівцем обведені погони.
Плац блищить
від ланцюгів тиші:
сьогодні у солдата
заберуть
гордощі.
Покинуті казарми
посміхаються;
під згнилими шкарпетками
забутий лист з дому;
в кишенях
пусті пачки сигарет;
в тіні рівняння ховає вирослу бороду,
в кулаці — брудні нігті.
Зігнуті нутрощі,
мов залізна балка,
але рівна постава,
начищені берци —
думки ж замащені
гуталіном.
Свинцеві ноги,
руки — розталий пластилін;
хто з мертвими очима,
той не боїться померти в АТО:
сідає на поїзд
зустріти те,
що і так поселилось всередині.
Тіло:
в рукаві схований пакет трави,
в халяві — крадений патрон.
Усе зберуть, мов трофеї,
а холодну воскову фігуру —
на вулицю
заохочувати нажахані погляди
перехожих.
Солдат без гордощів,
але білбордна гордість нації.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746252
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 15.08.2017
автор: Лажневський