Настане час - хтось квіти посіє,
Де кров'ю раніше омилась земля.
Це день початку кінця Росії.
Пора прощатись, огидна змія!
Ми кинемо зброю, підем на роботу
І вернуться діти у рідну сім'ю,
А ката підведемо до ешафоту
Й затягнемо міцно на шиї петлю.
По іншому нам соловей защебече,
Всміхнуться брати із далеких зірок.
І легко вдихнемо, розправивши плечі,
Ступаємо перший свій звільнений крок.
Уже не брязкочуть кайдани на шиї,
І Славень лунає із вікон Кремля
По площі Червоній ідемо в пориві
– й не чути, й не видно ніде москаля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745875
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 13.08.2017
автор: Володимир Ухач