7
Хочу душу я вливати
В квітку лілії незнану,
Щоб могла вона співати
Дзвінко пісню про кохану.
Так, щоб пісня трепетала
Мов цілунок, що не згас,
Що мені подарувала
Мила в той прекрасний час.
8
Стоять зірки на небі
Багато тисяч літ,
І дивляться з печаллю
На себе і на світ.
Прекрасну мають мову,
У ній багато слів,
Та ні один філолог
Її не зрозумів.
А я ту мову маю
У серця глибині –
Коханої обличчя
Граматика мені.
Heinrich Heine
Lyrisches Intermezzo 7,8
7
Ich will meine Seele tauchen
In den Kelch der Lilie hinein;
Die Lilie soll klingend hauchen
Ein Lied von der Liebsten mein.
Das Lied soll schauern und beben,
Wie der Kuß von ihrem Mund’,
Den sie mir einst gegeben
In wunderbar süßer Stund’.
8
Es stehen unbeweglich
Die Sterne in der Höh’,
Viel tausend Jahr’, und schauen
Sich an mit Liebesweh.
Sie sprechen eine Sprache,
Die ist so reich, so schön;
Doch keiner der Philologen
Kann diese Sprache verstehn.
Ich aber hab’ sie gelernet,
Und ich vergesse sie nicht;
Mir diente als Grammatik
Der Herzallerliebsten Gesicht.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745843
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 12.08.2017
автор: Валерій Яковчук