Осінь гігантські будує хмарочоси
І паркани зводить нові
У трави жбурляє холодні роси
Геть, останні серпневі дні!
Осінь, мов вправна газдиня
У своїй порядкує господі
Плете дбайливо золоте павутиння
Їй подібних немає у вроді
Вона поринути може в задуму
Коли лагідно дощ торкається скла
Вона не любить зайвого шуму
Їй магія близька тепла
Вона не вдягає суконь яскравих
Не малює червоним вуста
Не пам'ятає романів невдалих
Бо знає яка солодка на смак самота
© Леся Приліпко-Руснак, 11.08.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745687
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.08.2017
автор: Леся Приліпко-Руснак